Племена

Сьогодні був на коуч візиті в UCU (Ugandan Christian University). З борда був тільки президент Пітер і новий комунікатор в борді Джовіа (друзі кличуть Джоджо) – вона буквально з цього ж набору, але відчувається, що досить активна, має потенціал і мотивацію. Так от, проводжаючи вдвох мене до зупинки, завели цікаву розмову. Виявляється, в Уганді близько 60 племен і стільки ж мов. Так як Кампала знаходиться на території королівства Буганда, тут більшість (тобто всі місцеві) спілкуються на луганді. В принципі, один одного вони розуміють, приблизно так само, як українці розуміють росіян, поляків і т.д. Цікавий факт, що місцеві можуть відрізняти і ідентифікувати того чи іншого представника племені не тільки по мові, але і по характерних фізичних особливостях (ніс, скроні, губи, задниця(жарт, хоча...хто зна) і т.д.). 

Я поцікавився, як їм вдалося зберегти таку ідентичність (в нас же, українців, немає аж таких візуальних особливостей (принаймні в сьогоденні), по яких би можна було точно сказати, що це українець, а це - росіянин). Мене самого порівнюють то з італійцем, то з турком, мексиканцем, латиносом і т.д. і т.п. Виявилося, все дуже просто - просто вони не змішуються (принаймні, не змішувалися раніше; як зараз не знаю) і шлюби брали тільки всередині племені.

На мою думку, в умовах все більшої глобалізації, якщо нація хоче зберегти свою ідентичність, то важливіше зберегти її в серцях і головах, ніж суто зовнішньо; і якщо так сталося, що китаєць виріс в Україні і вирішив, що він духовно все таки українець, то чому б і ні. Тільки мати міру.